Сторінка:Степан Васильченко. На перші гулі.pdf/20

вам сталося? Ось давайте, я вам пошепчу, бо я трохи перейняв од баби Мар'яни. (Схилившись над вікном, починає одшіптувати). Кури-кури рябенькі, у вас голови маленькі, а в роженої й хрищеної раби божої Василини голова велика. Скрикніть ви сон із усіх сторон на рожену й хрищену…

Спиняється, прислухаючись до перегуків, що долітають із вулиці; одходить од вікна, слухає зацікавлений. Перегуки починаються десь далеко з вулиці, наближаючись до Савчиної хати. Спершу нерозбірні, далі ясніші.

Здалеку. Передай… кана-ат… через двацять ха-ат!…

Ближче. На чию?

Здалеку. На Савчину, на Щербинину!…

Ближче. А про що саме?

Здалеку. Нехай дівчини на печі не ховає, та до нас на вулицю пускає!..

(Далі починає в свою чергу ближчий голос):

— Передай канат через двацять хат…

Тиміш. На чию?

— На Савчину, на Щербинину!

Тиміш. Про що саме?

— Нехай дівки на печи не ховає, швидче на вулицю пускає!..

Тиміш. Передаю!.. (Швидко підходить до вікна, починає голосувати). Тітко, чуєте, тітко-о! Ось слухайте, яка на нас іде слава! Тітко, го-ов!..

 

XI.

Виходить із-за хати Савка, заспаний, за спину ховає батіг.

Тиміш (швидко одходить од вікна). О, вже й дядько Савка встали! Завтра-ж неділя, чого це ви так рано схопилися?