чим иншим, як виразно мозайковою державою, як державою національностей par exellence. Нераз, що правда, пробувано порівнювати її з бритійською світовою державою і вказувано, що остання має національний склад ще більше ріжноманітний. Та це порівняння хромає. „Матірний край“ Великобританія є національно досить одноцільний. На 952% говорячих по анґлійськи, виходить ледви 18% говорячих по ірійськи й 30% говорячих по ґельськи. Мішанину народів, мозайку, находимо щойно в колоніях. Російська імперія, це одноцільна нерозірвана морями територія. Як матірний край можна вважати тільки т. зв. европейську Росію. Коли тепер навіть відділимо Польщу, Кавказ і Фінляндію, то в оцім матірнім краю найдемо крім великоруського, ще пять більших суцільних територій: естонську, латишську, литовську, білоруську й українську. Всі вони лежать разом на західній і південній межі Московщини. Вонаж сама на своїй східній границі сильно поперешивана ріжними урал-алтайськими народами. Вже ці обставини доказують нам, що ці дві світові держави не можуть бути так без обиняків порівнювані з огляду на свій національний склад. До того приходить ще одна важна справа. Ось культурна відстань поміж бритійською пануючою нацією, а її під-
