геленістичних держав. Ця Боспорянська держава попала в початках нашої ери під панування Римлян, котрі потім від Заходу, від Дакії, обсадили значні части південно-західної України й досягли сухоземного сполучення з Боспорянською державою.
При цих історичних процесах ходило перш усього про панування над Чорним морем. Однак це дуже знаменне, що політичні системи так Передньої Азії, як і Середземного моря, вже тоді вміли оцінити політично-ґеоґрафічне значення України.
Окрайне положення України стало це виразніще за великими періпетіями мандрівки народів. З початком середньовіччя стає Україна межовою землею не тільки середземноморського й передне-азійського світу супроти Півночі, але також окрайною землею осілих хліборобських народів і їхніх політичних орґанізацій супроти кочового азійського світу. Ефемерна велика держава Ґотів (Ерманаріха), що повстала на нинішній українській території (в IV. столітті), не доросла до такого небезпечного окрайного положення. Вона мусіла впасти під напором Гунів.
Цей напір, це перший історично вловимий прояв політично-ґеоґрафічного впливу цен-
