витворенім механізмі кінчилися завсігди і зараз кінчаться невдатно, з чималою тілько шкодою для його єственних функцій.
Це натомість, що дехто фальшиво зове доцільними соціяльними переворотами, це ніщо инше тілько насильний перехід багацтв від одної людської ґрупи до другої, без основної зміни джерел і характеру цих багацтв, шляхом захоплення політичної власти одними та вирізанням, поневоленням та прогнанням других, цеб-то тих, які цю власть мали раніше. Так було від початку світа і так осталося в Росії. Значить, на сході Европи: не згине капіталізм, не вимре буржуазія, не пропаде приватна земельна, в цьому числі і велика, власність; тілько замість Івана Івановича буде Ісаак Аврамович, замість Грицька Голопупенка буде Джон Єнкі і т. ин. Відносні кошти перенесення власности заплачені морем крови, міліонами передвчасних могил, загальним знидінням раси. Одним словом — большевизм у Росії не соціяльне питання, а політичне.
P. S. Повищі думки вже були написані, коли преса принесла вістку, що Чічерин, сов. комісар для закордорних справ, подав антанті й Америці ноту, в якій заявляє готовість сов. правительства признати важними борги царської Росії до 1914 р., під умовою формального ви-
