В наших раніших замітках про большевицьку недугу східної Европи стверджено було: 1. що тамошній комунізм не типове явище сучасної світової крізи, а індивідуальне, приналежне самому тілько европейському Сходові, чи радше б. російській імперії (декаденція її інтеліґенції); 2. що останній переворот у Московщині й Україні не є, в дійсности, жадною „соціяльною революцією“, тілько переходом політичної власти, а у слід за нею багацтв, з одних рук у другі. Ствердження цих очевидних фактів одначе не дає ще вияснення секрету цього патолоґічного процесу, який уже чотири роки точить національні орґанізми „трьох руських народностей“, та не дає відповіди на питання про причини цього хоч би перехідного успіху таких доктрин як комунізм. Тому на цьому місці бажаємо звернути увагу читачів на одну виїмкову прояву соціяльно-культурного життя східної Европи, та вказати на її роль у переворотах останніх часів.
