Сторінка:Струни. Антольоґія української поезії. Т. 1.djvu/24

— 14 —

Щастенька на двір
На худобоньку,

 Щедрий, святий,
 Вечір Божий!

Здоровля в той дім
Та щастя усім,

 Щедрий, святий,
 Вечір Божий!

 (З Жовківщини).

Веснянки.

1.

Ой весна-красна, що нам принесла?
Ой принесла тепло і добреє літечко.
Малим діткам — ручечки бити,
А старим дідам — раду радити;
А старим бабам — посидіннячко,
А чи господарям — кросенця ткати,
А молодцям та дівонькам — тай погуляти.
Раду радити, пиво варити...
А к якому дню? к святому великодню.

 (Більський повіт, Сідлецької ґубернії).

2.

Співали дівочки, співали;
У решето пісні складали;
Да й поставили на вербі.
Де взялися горобці,
Звалили решето до долу —
Час нам, дівочки, до дому!

3.

Благослови, мати,
Ой, мати Лада, мати,
Весну закликати,
Зиму провожати!
Зимочка в візочку,
Літечко в човночку.