Сторінка:Струни. Антольоґія української поезії. Т. 1.djvu/29

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
— 19 —


Там будемо ночувати,
Дитиноньку присипляти,
 Дитиноньку присипляти.

Ой спи, дитя, колишу тя,
А як заснеш, відійду тя,
 А як заснеш, відійду тя.

Та піду я на поділля
Та принесу я три зілля,
 Та принесу я три зілля.

Перше зілля, щоби спало,
Щоби спало, задрімало,
 Щоби спало, задрімало.

Друге зілля, щоби встало,
Щоби встало, щастя мало,
 Недоленьки не видало.

Третє зілля, щоби росло,
Щоби росло не боліло.
 Ні серденько, ні всьо тіло.

 (Записав на Поділлю).

 
ОБЖИНКОВА.

Горішок зелененький,
Горішок зелененький,
Наш господар молоденький,
За рано обжинає,
Добру доленьку має.
Ні рано, ні пізно,
В саме полудне —
 Господар молоденький.

Господар молоденький,
Під ним кінь вороненький,
По подвіррю грає,
Добру доленьку має:
Десь мої женці ідуть,
Мені віночок несуть,
 Мені віночок несуть.