Родився 1858. р. в Сернках Середних, рогатинського повіту в Галичині. Гімназію кінчив у Бережанах і в Перемишлі. 1879. поступив на університет у Львові і, як Франко, належав зразу до москвофільського студентського товариства. Під впливом Партицького й О. Огоновського став Українцем-народовцем і з тої пори працює на народній ниві.
Був співробітником „Діла“, „Зорі“, „Зеркала“ і других видавництв.
Тепер єсть професором у Львові. Перший вірш надрукував 1879. р. в „Ластівці“. Першу збірку поезій у Кракові 1886. р.
Ліричними віршами і гуморесками здобув собі доволі широку популярність. Деякі з них визначаються справді гарною формою і легким, непримушеним, поетичним висловом, а деяким не бракує справжнього гумору. Перекладав також Ненадовича, Прерадовича і Конопніцьку на українську мову, а з української на польську оповідання Сапогівського і Федьковича. Писав теж літературно-історичні та політичні статті.
Література: Энциклопед. словарь Брокгауза и Ефрона, т. XVIIIa. „Просвѣщеніе“, т. 12. О. Огоновський. Історія літератури, т. II. „Українська Муза“, стор. 474—476. С. Єфремов. Історія українського письменства, стор. 384.
Любила, кохала, за щире кохання,
Дізнала лиш горя, отрути,
А серце у крові, жалю потопало,
А люде для неї відради не знали,
А він був лютий та лютий.
І ніччю від свого дружини лихого,
Щоб долі шукати втікала;
А люде, хоч знали, чому так зробила,
Чом хату, і мужа і діти лишила,
Сказали злосливо: „Упала“.
