Ця сторінка вичитана
— 44 —
Щось між ними стукотіло:
Сердець стукіт добувався;
Хвильку наче загреміло:
То, що „любить“, він так клявся.
У гущаві співак Божий,
Прищебетував злегенька,
Иогож голос добирався
Просто в душу до серденька.
Аж з світлиці двері скрипли,
Пита мати пів грізненько:
„Доню, хто се там з тобою?“
„То, мамунцю, — соловейко“.
