ІЛЯРІОН ГРАБОВИЧ.
Уроджений 1856. р., був учителем ґімназії, писав гарні вірші („На могилі М. Шашкевича“), умер 1903 року.
Писав також прозою „Найкращий Великдень“ і „Заклята темниця“. Вірші вийшли окремою книжечкою у Львові.
|
Література: О. Огоновський. Історія літератури, т. II. „Українська Муза“, стор. 481.
|
Я ЧУВ ПЛАЧ…
Я чув плач матерей, жінок —
Прощали, бач, синів, мужів;
Сердечний зойк дрібних діток —
На шиях висіли батьків.
Я бачив болю, горя знак
В тих, що в похід оружні йшли:
Вони кидали з жалем так
Рідню і все те, з чим зросли…
Отсе війна! Отсе війна,
Що душу рве до серця дна!
І чув я шум і бренькіт, стук,
Що від заліза геть лунав,
І громовий гарматний гук,
Крик дикий, що аж заглушав.
І бачив кров, гарячу кров,
І в судорогах, муках скон,
Нелюдський зір, у звірів мов,
І лютий бій, мов страшний сон.
Отсе війна! Отсе війна!
Людей нелюдськая різня.
Я бачив села і міста
Зруйновані огнем, мечем;
|
