Ця сторінка вичитана
ДІТИ.
Люблю я діточок маленьких
У перші роки жизні їх,
Коли на губках червоненьких
Привітно сяє любий сміх
Та ллється ангельськая мова
Без кривди, хитрощів, брехні,
І від того святого слова
Чудне щось діється мені.
Та мова серце оживляє,
Його чимсь любим напува,
З душею тихо розмовляє
І в ній картину розкрива —
Страшну, докірливу картину,
Де скрізь неправда вздовж і вшир,
Котрій вклонятись без упину
Навчив мене наш грішний мир.
І любий той напиток серця
Ляга вже каменем на дні,
Гіркіше, ніж полинь, озветься,
І посила докір мені.
Живиж усім ти на одраду,
Всіх, милеє дитя, вітай,
І всім про кривду та про зраду
І день і ніч напоминай!
