додійні ліки, від яких через день він видужає, і, справді, такий хорий під впливом самонавіяння віри в новий засіб лікування його хороби — видужає.
Таких прикладів можна навести тисячі.
Люди вірять кожний по-своєму, кожний у своє, а ця віра справді помагає.
Звідки-ж береться сама віра?
Людина переймає її від людини, один навіває другому, другий третьому й отак без кінця.
Віра спричинює „чудеса“ а через „чудеса“ з'являється віра, й стає мов-би зачароване коло.
Але навіть вірним треба добре пам'ятати, що не всяку хоробу можна вилікувати вірою. Про це вже зазначали. Такі хороби, як сухоти, пранці, пістряк, вади серцеві, запалення легенів й инш., вірою не вилічиш.
Навіянню підпадають лише поодинокі хороби на грунті діяльних розладів нервової системи, а також хороби, що спричинює їх самонавіяння.
У таких випадках клин клином вибивають.
Самонавіяну хоробу можна лікувати навіянням сторонньої особи.
Тут уже зазначалось, що релігія тримається переважно на навіянні.
Протягом всього свого існування всі релігії підтримують віру в чудеса.
Справді, як їм не підтримувати чудес, коли віра в чудеса поглиблює віру й у відповідну релігію та її бога, а з другого боку найголовніша дає змогу існувати цілому кадрові лежнів та ледарів.
