Перейти до вмісту

Сторінка:Стрільчук Гіпнотерапія. Лікування гіпнозою та навіянням 1927.pdf/21

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана
Вплив гіпнози на пам'ять та мислення.

В житті на досвіді ми дуже часто спостерігаємо багато явищ автоматизму в поведінці людей.

Особливо такі явища спостерігаються при гістерії, у причинних, при алкоголізмі, при певних афектах, деяких автоматичних неврозах то-що.

В цих випадках автоматизму вражіння переймається і фіксується пам'яттю; відбуваються також і процеси мислення.

Тут губиться лише властивість відновлювати потім ці вражіння з запасу пам'яти, бо вони не звязуються в міцний ланцюг з иншими переживаннями такої людини і зникають з рямців можливости скористуватись ними[1].

Переведене тут навіяння крок за кроком наповнює звязки асоціяції і нарешті поновлює в пам'яті пережите.

В стані гіпнози таку людину можна примусити пригадати спочатку окремі моменти пережитого підчас автоматизму, а потім і всі події та переживання.

Характерно, що дуже часто трапляється, що сторонні нічого особливого за такими автрматичними людьми не помічають.

Таким чином, за допомогою навіяння крок за кроком поновлюються звязки асоціяції і нарешті поновлюються в пам'яті вражіння.

Від навіяння ці явища автоматизму цілком зникають.

Вплив навіяння на мислення і волю.

Навіяння в гіпнозі може підвищити якість мислення, підсиливши увагу і волю. Під впливом навіяння загіпнотизована особа може виконувати такі завдання, яким вона не може дати ради, в звичайному стані бувши.

Але треба застерегти, що загострення пам'яти може бути лише в межах здібности об'єкта, а тому безпідставно було-б думати, що гіпнотичним навіянням можна збільшити його мислення по-за його природними здібностями.

Так само гіпноза та навіяння можуть впливати і на вищу здібність людини — на волю.

Тут багато залежить від того навіяння, що всилюється об'єктові.

Так, навіянням можна цілком подолати волю людини і

  1. Такі люди можуть цілими годинами, або навіть днями пророблювати будь-яку працю, або навіть виявляти певну властивість в своїй поведінці, а потім, коли прийдуть до пам'яти, не можуть згадати де були та що робили.