полягають в тому, що допомагають організмові самому боротись з хоробою.
Всіма органами, всіма функціями керують нервові центри.
Всяка частина людського організму має, так-би мовити, свій центр діяльности, що закінчується в головному мозкові.
Навіяння лікує хоробу через вплив на будь-який з її симптомів.
Прикорочення болізного симптому сприятливо відбивається й на всьому хоробливому процесі.
Переважно в цьому полягає й звичайна терапія, бо наркотиками, антипіретиками, електротерапією і иншим впливають лише на симптоми хороб.
Таких медичних засобів, що могли-б безпосередньо впливати на матеріяльні пошкодження занадто мало.
Тільки поновлення функцій веде до органічного поновлення, коли воно можливе.
Знищивши симптоми хороби навіянням, ми даємо головному мозкові спокій та звільняємо його від усіх тих явищ, що перешкоджають вільному його діянню.
Успіх гіпнотичного навіювання здебільшого звязаний з відповідною реакцією.
Коли ви будете навіювати хорій, що її регули прийдуть в певний час, а не викличете їх у хорої за допомогою навіяння, переживання усього комплексу почувань, звязаного з регулами, то успіху часто не буває.
Коли-ж ви к певному дню навіюєте певний комплекс почувань, звязаних з регулами, то отримаєте дуже гарний лікарчий ефект.
Взагалі, ми мусимо підкреслити, що лікарча сила навіяння тим більша, чим правильніше всилене загальне переживання, звязане з тою чи иншою хоробою.
Безсоння, коли воно не є наслідок захорувань мозку.
Функційні параліжі й контрактури.
Розлади менструації.
Відсутність апетиту й нервові розлади харчотравлення.
Закрепи (запори). Запори бувають або через поразку кишечника, що буває рідко і таке не піддається лікуванню навіянням, або являють собою звичайний звичний закреп, що, як каже Форель, «є не що инше, як хронічний церебральний невроз».