Вороже настроєне Великополянъ а зъ ними и Володислава Бѣлого, неприязна постава Мазовша, неспокои и реакція страшна противъ католицизмови на Руси, нападъ Бранденбургіи и Литвы змусили Людвика до змѣны державнои системы въ Польщи. Передовсѣмъ треба було уладити во̂дносины на Руси и забезпечити сей край для своєи короны, бо ту грозило найбо̂льше небезпеченьство. Вѣдомо зъ грамоты, котру Людвикъ выставивъ дня 10 жовтня 1372 року въ Прешбургу, що во̂нъ во̂ддавъ правлѣнє рускои землѣ „свому найдорожшому кревнякови и тайному дорадцѣ“ князю Опольскому, Володиславови.
Володиславъ князь польскій, господарь рускои землѣ. Володиславъ знаный бувъ вже тодѣ и въ Уграхъ и въ Польщи зъ своихъ дипльоматичныхъ щасливо переведеныхъ акцій, коли єго Людвикъ покликавъ на правителя Руси. Сынъ князя шлезкого Болька и Єлисаветы, народивъ ся во̂нъ около р. 1327[1] въ Ополю. Длугошь розсказує, що Казимиръ, король польскій ненадѣючи ся сыно̂въ скликавъ р. 1339 наро̂дну раду,
- ↑ Grotefend, Stammtafeln VI. Володиславъ оженивъ ся зъ Офкою (Євфємією) донькою Земовита князя Мазовецкого, мавъ три доньки: Катарину, по̂знѣйшу княжну Глоговску, Ядвигу, котра по̂шла за брата Ягайлового Вигунта-Александра и Офку, о котро̂й Grotefend ничого больше не знає сказати. Здає ся однакъ, що тая Офка єсть одною особою зъ Агнетою монахинею въ Сончи, про котру довѣдуємо ся зъ грамоты старосты крако̂вского Судивоя зъ 30 Червня р. 1378 выставленои въ Краковѣ. Piekosiński, Kod. Małop. III. 317, де читаємо: Agnes filia ducis Opoliensis sanctimonialis monasterii Stary Sącz.
