Сторінка:Студія критични надъ исторією руско-польскою. Часть I. 1340—1387 (1893).djvu/9

Матеріал з Вікіджерел
Сталася проблема з вичиткою цієї сторінки


I.
Державна політика Галицко-Володимирскои Руси.

Захо̂дно полуднева часть Руриковои державы, богати̂ землѣ малоруски̂ оперти̂ во̂дъ заходу о Карпаты и Сянъ а розложени̂ надъ порѣчемъ Днѣстра, Буга и горѣшного Днѣпра зъ полудневои, а надъ доплывами Вислы, Сяномъ и Бугомъ зъ по̂вночнои стороны, во̂длучилися поволи во̂дъ Кіева и зумѣли выбороти собѣ політичну независимо̂сть. Вѣдомо, якъ дѣльный Романъ Мстиславичь злучивъ Русь надднѣстрянску, Галицкою звану зъ волиньскою землею и утворивъ сильне княжество, котре обнимало: Галичъ, Володимиръ, Луцкъ, Белзъ, Холмъ и части Подо̂ля. Дуже важне положенє займала Галицко-Володимирска Русь. Простираючися надъ линією дѣлу водного высылає земля та свои воды на по̂вно̂чь и на полудне до Балтику и до Чорного моря а сполучуючи въ сей спосо̂бъ по̂вно̂чь зъ полуднемъ стала она посередникомъ богатой торговлѣ мѣжь всходомъ а по̂вно̂чною Европою. Воды ти̂ яко важни̂ дороги торговельни̂ и комуникаційни̂ вплывали такожь и на судьбу Руси. Сянъ зближавъ єѣ до Польщи, Днѣ-