Сторінка:Сьвяте письмо Старого і Нового Завіту.pdf/167

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка ще не вичитана

155

Четверта книга Мойсея 22.


ЧЕТВЕРТА КНИГА МОЙСЕЯ 22.


 16. 1 прийшли вони до Білеама і промовили до його: Так мовляв Балак Зипоренко: Нехай уже ніщо не зупиняв тебе йти до мене:

 17. Бо шаною великою вшаную тебеі все, що скажеш менї, вчиню; прийди ж, та заклени менї народ той!

 18. І відказав Білеам, і сказав слугам Балаковим: Коли б давав менї Балак будинок свій повен срібла й золота, так все таки не вміг би я переступити слова Господа, Бога мого, щоб вчинити чи мале чи велике.

 19. Тепер же зістаньтесь ту й ви наніч, щоб довідатись менї, що скаже менї Господь.

 20. 1 прийшов Бог в ночі до Білеамаі рече йому: Коли тебе звати прийшли люде, так заберись та йди 8 ними; та чинити меш тільки те, що скажу тобі.

 21. 1 встав Білеам вранці, і осідлавослицю свою, та й рушив в дорогу із князями Моабськими.

 22. 1 запалав гнїв Божий за те, щовін пійшов; і став ангел Господень на дорозї, щоб спинити його; а він їхав на ослиці своїй і двох молодиків його

8 НИМ.


 23. І побачила ослиця ангела Господнього, що стояв на дорозі, і голий міч його в руцї його. І звернула ослиця 8 дороги та й пійшла полем. І вдарив Білеам ослицю, щоб вернути її на дорогу.

 24. Но ангел став у сутках між виноградниками: стїна з одного боку і стїна з другого боку.

 25. І як побачила ослиця ангела,примчала вона до стїни і притиснула ногу Білеамові до стїни; і ще раз ударив її.

 26. 1 пройшов дальш ангел Господень, та й став в узькому місці, де не було дороги ввернути, нї праворуч, нї ліворуч.

 27. І побачила ослиця ангела Господнього, та й лягла під Білеамом; і вапалав Білеам гнівом, і вдарив він ослицю палицею.

 28. І відчинив Господь щелепи в ослицї, і каже вона до Білеама: Що я тобі зробила, що бив єси мене оце три рази?

 29. 1 сказав Білеам до ослиці: Бо тиробила сьміх 8 мене; коли б у мене та був міч у руцї, то вбив би я тебе тепер.

 30. І каже ослиця до Білеама: Чи яж не ослиця твоя, що на їй ти їздиш з того часу, як почав жити на сьвітї та й до сього дня? Хиба ж ізвикла я чинити с тобою таке? А він каже: Нї!

 31. Тоді розкрив Господь очі Білеамові, і побачив він ангела Господнього, що стоїть на дорозі, і голий міч у руцї в його. І вклонивсь він; і склонив він лице своє до землі;

 32. 1 промовив до його ангел Господень: Защо оце вдарив вси ослицю твою три рази? Се сам я вийшов перебивати тобі; бо погибельна стежка твоя передомною.

 33. І бачила мене ослиця та й звертала оце передомною три рази. Коли б не звертала вона передомною, так нинї вбив би я тебе; а зоставив би її живою.

 34. 1 каже Білеам до ангела Господнього: Согрішив я; бо не знав, що ти стояв проти мене на стежці. Оце ж коли негаразд воно в очу в тебе, так вернусь.

 35. І каже ангел до Білеама: Ійди8 людьми, но тільки мусиш те промовляти, що скажу тобі. І пійшов Білеам І8 князями Балаковими.

 36. 1 почув Балак, що прибув Білеам, і вийшов він на зустріч йому в ІрМоаб, на побережю Арнона, що на самому краю займища.

 37. І каже Балак до Білеама: Хибаж не посилав я нарочно до тебе кликати тебе? Чом не прибував єси до мене? Чи то ж я справді не спромігся б ушанувати тебе?

 38. 1 каже Білеам до Балака: Се прибув я до тебе, та хиба моя воля промовляти що не будь? Слово, що кладе Бог в уста менї, те промовляти му.

 39. І рушили Білеам з Балаком, іприбули вони в Кірпят-Ензот.

 40. І приніс Балак жертву з буйноїй дрібної скотини, та й послав Білеамові та князям, що були з ним.

 41. І сталось воно вранці, що взявБалак Білеама та й привів його на верхи Бааля, щоб він побачив із відти народ, що стояв зпереду.