Сторінка:Сьвяте письмо Старого і Нового Завіту.pdf/314

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка ще не вичитана

302

Друга книга Самуїлова 9. 10.


302 ДРУГА КНИГА САМУІЛОВА 9. 10.

стей, син пана твого, щодня їсти ме у мого стола. У Сиби ж було пятнайцять синів і двайцятеро рабів.

 11. 1 відказав Сиба цареві: Як повелїв мій пан, царь, рабові свойму, так раб твій й чинити ме. І трапезував Мємфівостєй за Давидовим столом, як би й син царський.

 12. А був у Мємфістоєя син малодітний, на ймя Миха. Усї ж, хто жив у Сибиному дому, були раби Мємфівостея.

 13. І жив Мємфівостєй в Ерусалимі,бо він раз-ураз трапезував за царським столом. А був він кульгавий на обі ноги.

Голова 10.

І сталось потім, що вмер царь Аммонїйський, а намість його став царем син його Аннон.

 2. 1 подумав собі Давид: Покажу себеприхильним до Аннона Наасенка, як показав себе прихильним до мене батько його. От і послав Давид людей ізміж своїх прибічників, розважати його по панотцеві його. Як же прийшли Давидові дворяне ув Аммонїйську землю,

 3. Промовили князі Аммонїйські досвого пана Аннона: Чи вже ж ти думаєш, що Давид, посилаючи до тебе розважателї, мислить показати шану твойму панотцеві ? Певно Давид прислав до тебе своїх слуг на те, щоб розглядіти город, а розвідавши, опісля його зруйнувати.

 4. І повелїв Аннон ввяти Давидовихурядників, повиголювати їм по пів бороди, пообрізувати їм одежу аж по крижі, та й відослати.

 5. Як сказано про се Давидові, топослав він зустріч їх — бо мужі дознали тяжкої наруги, — і звелїв їм сказати: Загайтесь у Ерихонї, докіль бороди ваші відростуть, а тоді вертайтесь.

 6. Схаменувшись Аммонїї, що зробились ненавидними в Давида, послали найняти Сирийцїв Бет-Рехобських і Сирийцїв Собських, двайцять тисяч пішого війська; у царя ж Мааха тисячу чоловіка, а з Істоба дванайцять тисяч чоловіка.

 7. Дочувшись про се Давид, пославЙоаба 8 усїм військом 8 найхоробрійших.

 8. Аммонїї ж вирушили та й уставились перед міськими воротами до бою, тим часом як Сирийцї Сабські й Рехобські, та Істобські й Маахські розставились у чистому полі.

 9. Вбачаючи ж Йоаб, що йому грозить битва й зпереду й вваду, вробив собі вибірку з усїх вибранцїв Ізрайлевих, і поставив їх навпроти Сирийцїв;

 10. Останок же військового людупередав під привід братові свойму Абессї, щоб уставив їх проти Аммонїїв.

 11. І ровпорядив Йоаб: Коли Сирийцї переважувати муть мене, то ти поможеш менї, коли ж переважувати муть Аммонїї тебе, то прийду я допомогти тобі.

 12. Бувай мужний, й стіймо твердоза наш нарід і за міста Бога нашого, а Господь учинить, що йому до вподоби.

 13. От і двинув Йоаб із військом,що при йому було, щоб ударити на Сирийцїв, і втекли вони перед ним.

 14. Як постерегли ж Аммонїї, щоСирийцї втікають, побігли й вони перед Абессою й вернулись у город. Йоаб же покинув Аммонїїв та й вернувсь у Ерусалим.

 15. Як же побачили Сирийцї, що їхІзрайлитяне подужали, так скупились до купи.

 16. І послав Адраазер по Сирийцївпо тім боцї ріки, й прийшли вони до Еламу, а Собах, гетьман Адрааверів, проводив їм.

 17. Як дано про се знати Давидові,скликав він усього Івраїля, перейшов Йордань, і прийшов до Еламу. І постали Сирийцї навпроти Давида, та й дали йому битву.

 18. Та повтікали Сирийцї перед Іврайлитянами, Давид же ровбив в прах сімсот колесниць їх і сорок тисяч чоловіка; ба й гетьмана їх поранив, і він там помер.

 19. Як побачили ж усї царі, що помагали Адраазерові, що їх Ізраїль побив, зробили вони мир із Ізрайлитянами та й піддались їм, а Сирийцї боялись уже допомагати Аммонїям.