Сторінка:Сьвяте письмо Старого і Нового Завіту.pdf/435

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка ще не вичитана

423

Друга книга Паралипоменон 12. 13.


ДРУГА КНИГА ПАРАЛИПОМЕНОН 12.13. 423


 12. І як він посмирнішав, тоді відвернувся від його гнїв Господа, й не занапастив його цілковито; до того ж і в Юдеї було таки дещо доброго.

 13. 1 утвердився царь Робоам в Ерусалимі і царював. Сорок і один рік було Робоамові, як почав царювати, а сїмнайцять років правив у Ерусалимі, в містї, що зпоміж усїх поколінь Ізрайлевих вибрав Господь, щоб там пробувало імення його. Мати його звалась Наама, Аммонїйка.

 14. 1 чинив він погане, бо не приспособив серця свого до того, щоб шукати Господа.

 15. Дії Робоамові, перші й останні*,списані в записах пророка Самея та віщого Адди при родоводах. І була війна між Робоамом і Еробоамом по всяк час.

 16. 1 спочив Робоам із батьками своїми, й поховали його в місті* Давидовому. І став царем Абія, син його, замість його.

Голова 13.

Вісїмнайцятого року царювання Еробоамового став Абія царем над Юдою:

 2. А царював він три роки в Ерусалимі; мати його ввалась Михаїя, Уриїлівна, з Гиви. І була війна між Абі«ю а Еробоамом.

 3. І вивів Абія на війну військо злюдей хоробрих, — чотириста тисяч мужів добірних, а Еробоам виступив проти його на війну в вісімсот тисячами так само вибраних і хоробрих.

 4. 1 став Абія на вереї гори Земараїмської, одній в гір Ефраїмових, і промовив: Слухайте мене, Еробоаме й усї Іврайлитяне,!

 5. Хиба ви не внавте, що Господь,Бог Іврайлїв, дав царство Давидові над Ізраїлем навіки, йому й синам його, по заповіту солї (вічному)?

 6. Але піднявся Еробоам Набатенко,слуга Соломона, сина Давидового, і вворохобивсь проти пана свого.

 7. 1 скупились кругом його люде пусті, люде роспустні, і перемогли Робоама, сина Соломонового; а Робоам був молодий та слабкий на серце, й не встояв проти їх.

 8. Та й тепер ви гадавте встоятипроти царства Господнього, що в руцї синів Давидових, черев те що вас дуже много та що у вас вологі телята, які Еробоам поробив вам ва богів.

 9. Чи не ви ж повиганяли сьвященників Господнїх, синів Ааронових, і левітів, і понастановляли в себе сьвященників, які в народів инчих країв? Кожний, хто приходить для свого висьвящення в телям та 8 сьомма баранами, став сьященником тих, що не в богами.

 10. У нас же Господь, Бог наш; мине покидали його, й Господеві служать сьвященники, сини Ааронові, й левіти, кожний в своїй службі.

 11. І палять вони Господеві всепалення що-ранку і що-вечора, й запашне кадило, й кладуть рядами хлїби на чистому столї й засьвічують золотий сьвічник і лямпи його, щоб горіли що-вечора, бо ми держимо постанову Господа, Бога нашого, а ви покинули його.

 12. І оце нам проводить Бог, і сьвященники його, і труби голосні, щоб греміти проти вас. Сини Іврайлеві! не воюйте проти Господа, Бога батьків наших, бо не мати мете хісна.

 13. Тим часом Еробоам послав ватагу на засідку позад їх, так що сам був поперед Юдеїв, а 8асїдка позад їх.

 14. І озирнулись Юдеї, аж се їм битва впереду й 8ваду; й покликнули вони до Господа, а сьвященники затрубили в труби.

 15. І кликнули Юдеї. І як всї Юдеїзняли оклик, побив Бог Еробоама і всіх Іврайлитян перед лицем Абії та Юди.

 16. І повтікали сини Іврайлеві відЮдеїв, і віддав їх Бог у руки їм.

 17. І вчинили між ними Абія й народ його побій великий, і впало вбитих у Ізраїля пятьсот тисяч людей добірнїх.

 18. І впокорились тоді сини Іврайлеві, а сини Юдині стали сильними, бо покладались на Господа, Бога батьків своїх.

 19. І гнавсь Абія ва Еробоамом, і Бабрав у його міста: Бетель із залежними від його містами, й Ешану та залежні від неї міста, й Ефрон із залежніші від його містами.