26
Євангелия від сьв. Маттея 22. 23.
налагоджене, запрошені ж не буди достойні.
9. Ійдїть же на росхідні шляхи, йкого знайдете, запрошуйте на весїллв.
10. І вийшовши слуги ті на шляхи,зібрали всїх, кого знайшли, й лихих і добрих; і було весїллв повне гостей.
11. Цар же, ввійшовши подивитисьна гостї, побачив там чоловіка, не одягненого у весїлню одежу;
12. і рече до него: Друже, як се увійшов єси сюди, не мавши весїлньої одежі? Він же мовчав.
13. Рече тоді цар до слуг: Звязавши йому ноги й руки, візьміть його й викиньте в темряву надвірню; там буде плач і скреготаннє зубів.
14. Багато бо званих, мало ж вибраних.
15. Тоді пійшли Фарисеї, і радилираду, як би піймати Його на слові.
16. І висилають до Него учениківсвоїх з Іродиянами, говорячи: Учителю, знаємо, що ти правдивий вси, й на путь Божий правдою наставляєш, і нї про кого не дбаєш; бо не дивиш ся на лице людей.
17. Скажи ж тепер нам: Як тобі здаєть ся? годить ся давати данину кесареві, чи нї?
18. Постеріг же Ісус лукавство їх, ірече: Що ви мене спокутуєте, лицеміри?
19. Покажіть менї гріш податковий.Вони ж принесли йому денария.
20. І рече до них: Чиє обличчє се йнадпись?
21. Кажуть йому: Кесареве. Тодї рече до них: Віддайте ж кесареве кесареві, а Боже Богові.
22. І, вислухавши, здивувались, і,лишивши Його, пійшли.
23. Того ж дня приступили до НегоСадукеї, що цажуть: нема воскресення, і питали Його,
24. говорячи: Учителю, Мойсей сказав: Коли хто вмре, не мавши дітей, то нехай брат його оженить ся з жінкою його, й воскресить насїннє братові своєму.
25. Було ж у нас сім братів; і нерви й, оженившись, умер, і, не мавши насіння, покинув жінку свою братові своєму;
26. так само й другий брат, і третій,аж до семого.
27. Опісля ж усїх умерла й жінка.
28. Оце ж у воскресенню кому з сімох буде вона жінкою? всї бо мали її.
29. Озвав ся ж Ісус і рече до них:Помиляєтесь ви, не знаючи писання, анї сили Божої.
30. Бо в воскресенню не женять ея,нї віддають ся, а будуть як ангели Бо жі на небі.
31. Про воскресеннє ж мертвих хиба не читали, що сказано вам од Бога, глаголючого:
32. Я Бог Авраамів, і Бог Ісааків. іБог Яковів? Не єсть Бог Богом мертвих, а живих.
33. І, слухаючи народ, дивував сінаукою Його.
34. Фарисеї ж, почувши, що Вінпримусив Садукеїв мовчати, зібрались ради того.
35. І спитав один з них, учитель закону, спокушуючи Його й кажучи:
36. Учителю, котора заповідь велика в законі?
37. Ісус же рече йому: Люби Господа Бога твого всім серцем твоїм, і всею душею твоєю, і всею думкою твоєю.
38. Се нерва й велика заповідь.
39. Друга ж подібна їй: Люби ближнього твого, як себе самого.
40. На сих двох заповідях увесь закон і пророки стоять.
41. Як же зібрались Фарисеї, питавїх Ісус,
42. глаголючи: Що ви думаєте проХриста? чий Він син? Кажуть Йому: Давидів.
43. Рече Він до них: Як же се Давид зве Його в дусї Господом, говорячи:
44. Рече Господь Господеві моєму:Сиди по правиці в мене, доки положу ворогів Твоїх підніжком ніг твоїх ?
45. Коли ж Давид зве Його Господом, то як же Він син йому?
46. І ніхто не з’умів йому відказатинї слова, й ніхто 8 того часу не важив ся питати Його ніколи.
Рече тоді Ісус до народу, та до учеників своїх.
