70
Євангелия від сьв. Луки 10.
9. і сцїляйте в ньому недужих, і кажіть ім: Наближалось до вас царство Боже.
10. У которий же город прийдете йне приймуть вас, вийшовши на у лиці його, скажіть:
11. І порох, що поприлипав до насіз города вашого, обтрушуємо вам; тільки ж се знайте, що наближилось до вас царство Боже.
12. Глаголю ж вам, що Содомлянамдня того одраднїщ буде, ніж городові тому.
13. Горе тобі, Хоразине! горе тобі,Витсаїдо! бо коли б у Тирі та Сидонї стались чудеса, що стали ся в вас, давно б, у веретищі та в попелї сидячи, покаялись.
14. Тільки ж Тирові й Сидонові одраднїщ буде на суді, ніж вам.
15. І ти, Капернауме, що аж до неба підняв ся, аж у пекло провалиш ся.
16. Хто слухає вас, мене слухає; ахто гордує вами, мною гордує; хто ж мною гордує, гордує Пославшим мене.
17. І вернулись сїмдесять назад з радощами, кажучи: Господи, й біси корять ся нам в імя Твоє.
18. Рече ж їм: Видів я сатану, якблискавку з неба падаючого.
19. Ось даю вам силу наступати нагадюки й на скорпиони, й на всю силу ворожу, й ніщо вам не шкодити ме.
20. Тільки ж бо сим не втішайтесь,що духи вам корять ся; втїшайте ся ж більш, що імена ваші написані на небесах.
21. Того часу зрадів духом Ісус, ірече: Дякую Тобі, Отче, Господи неба й землі, що втаїв се від премудрих і розумних, а відкрив недол іткам. Так, Отче: бо так воно вподобалось перед Тобою.
22. Усе передане менї від Отця; ініхто не знає, хто Син, тільки Отець, і хто Отець, тільки Син та кому схоче Син одкрити.
23. І, обернувшись до учеників насамоті, рече: Блаженні очі, котрі бачить, що ви бачите:
24. глаголю бо вам: Що многі пророки й царі хотіли бачити, що ви бачите, та й не бачили, й чути, що ви чуєте, та й не чули.
25. І ось, законник один устав, спокушуючи Його й кажучи: Учителю, що робивши, життє вічне насліджу ?
26. Він же рече до него: В законі щонаписано? як читаєш?
27. Він же, оввавшись, каже: ЛюбиГоспода Бога твого всім серцем твоїм, і всією душею твоєю, і всією силою твоєю, і всією думкою твоєю, та ближнього твого, як себе самого.
28. Рече ж йому: Право відказавєси. Се чини, то й жити меш.
29. Він же, хотівши оправдати себе,каже до Ісуса: Хто ж мій ближній?
30. Підхопивши ж Ісус, рече: Чоловік один ійшов з Єрусалиму в Єрихон, і попав ся розбійникам, котрі, обдерши його й рани завдавши, дійшли, зоставивши півмертвого.
31. Случаем ійшов якийея священик дорогою тією, і, побачивши його, пройшов мимо.
32. Так само ж і левит, лучившиеьна те місце, приступивши й подивившись, пройшов мимо.
33. Самарянин же один, ідучи дорогою, прийшов до него й, побачивши його, милосердував ся,
34. і, приступивши, обвязав ранийого, ллючи оливу та вино, й, посадивши його на свою скотину, привів його в гостинницю, і пильнував його;
35. а назавтра, одходячи, вийнявдва денариї, дав гостинннкові, та й каже йому: Доглядай його, і що над се видаси, я, вернувшись, оддам тобі.
36. Хто ж оце з тих трох здаєть еятобі ближнім тому, що попавсь між розбійники ?
37. Він же каже: Хто зробив милостьйому. Рече тодї йому Ісус: Іди й ти чини так.
38. Стало ся ж, як ійшли вони, увійшов Він у в одно село; жінка ж одна, на ймя Марта, прийняла Його в господу свою.
39. А була в неї сестра, ввана Мария, котра, сївши в ногах у Ісуса, слухала слово Його.
40. Марта ж зайнялась великою послугою; ставши ж каже: Господи, чи байдуже Тобі, що сестра моя одну мене зоставила послугувати? Скажи * їй, щоб менї помагала.
