Метлинського (1814—1870), повне виданнє „Просвіти“ (Р. П., IV, Львів, 1906), слїд прочитати такі вірші, що характеризують його як поета могил, напр. Степ, Козак, Гайдамака, Чумак, Козак та буря, Козача смерть, Глек, але передусїм його чудовий вірш „Смерть бандуриста“ (Він мав вплив на галицького поета Маркіяна Шашкевича). З віршів М. Костомарова (1817—1885) доволї пізнати те, що містить ся по антальоґіях (На добраніч, Ластівка, Зорі). Зате кожний повинен познайомити ся з дуже важним твором М. Костомарова п. з. „Двѣ русскія народности“ (в українськім перекладї, Р. П., т. IV, стор. 412—477).
З галицьких письменників 40 рр. XIX в. доволї прочитати те, що містить ся в христоматії О. Барвінського (ч. I). Повне виданнє всїх сих письменників вийшло заходами львівської „Просвіти“ (Р. П., III, 1—2, Львів, 1931). Треба звернути увагу, що тільки одного Маркіяна Шашкевича (1811—1843) може державний Українець читати зовсїм легко, (бо у нього і стиль і мова народнї — у инших письменників (Я. Головацький, А. Могильницький) дуже багато польських, церковних і російських слів і стиль їх не народнїй. Але тому нема чого дивувати ся, бо се всї були панотцями й через те в них загнїздила ся церковщина. Заки станете читати твори галицьких письменників, треба обовязково переглянути огляд Барвінського або ще краще Єфремова, стор. 323—332.
Само собою зрозуміле, що Т. Шевченка (1814—1861) повинен прочитати кождий цїлого. Найлїпші видання петербурзькі: впорядкував В. Доманицький (Петербург, 1907, цїна 2 карб.), і видання товариства імени Шевченка (Петербург, 1908, ц. 3 карб.[1]). Є ще київське виданнє з 1911 і одеське з 1912, ц. 1•50 карб., але сї видання вже неповні, так само як неповне виданнє Яковенка (Петербург, 1911, ц. 2 карб.). Зате конче треба прочитати II том „Кобзаря“ видання Яковенка, бо в нїм містять ся життєписні матеріяли, дневник
- ↑ Найповнїйша життєпись Шевченка — се поки що праця О. Кониського: „Т. Шевченко — Грушевський“, критично-біоґрафічний нарис, т. I — II, Львів, 1898, ц. 7 К. Є ще й поодинокі біоґрафічні нариси сього сомого автора, які вийшли у Львові. І так є кілька праць про Шевченка, з якими варто познайомити ся, напр. М. Драгоманів: Шевченко, українофіли й соціялїзм, Львів, 1906, ц. 2 К.; Ів. Франко: Шевченко героєм польської революційної лєґенди, Львів, 1901, ц. 40 сот.; Ф. Сїрко: Тарас Шевченко й його думки про громадське життє, Львів, 1906, ц. 60 сот.; С. Єфремов: Шевченко, збірка, Київ, 1914, ц. 1 карб.: В. Щурат: З життя і творчости Тараса Шевченка, Львів, 1914, ц. 70 сот; Др. Щурат: Лїтературні начерки, Львів, 1913, ц. 2 К; Ст. Смаль-Стоцький: Читаннє Шевченкових поезій Львів, 1914, ц. 30 сот; М. Євшан: Тарас Шевченко, Київ, 1911, ц. 80 коп. і т. ин,
