ковича, Олекси Стороженка, Руданського, Воробкевича. Виданнє називаєть ся „Руська (українська) письменність“. Воно дуже дешеве. Кожний том обіймає пересїчно поверх 500 сторін друку й коштує всього-на-всього у гіршій оправі К 1·60 (поверх 60 коп.), у лїпшій — К 2 (80 коп.).
Таке саме завданнє поставило собі київське видавництво „Вік“, яке досї видало твори Котляревського, Гребінки, Марка Вовчка, Мирного, Руданського, Глїбова, Свидницького, дещо з Франка, Бордуляка, Марковича і инш. І сї видання дешеві й навіть лїпші, бо кожна книжка має на початку велику передмову.
На велику увагу заслуговує видавництво „Українська Видавнича Спілка“, яке також видає твори українських письменників: Ів. Франка, Кобринської, Ковалева, М. Кобилянської, Коцюбинського, Маковея, Мартовича, В. Стефаника, Лесї Українки, Стороженка, Марка-Вовчка, Панаса Мирного і ин.
Незвичайно чепурні й гарні видання видавництва „Дзвін“ у Київі, де виходять твори В. Винниченка, Лесї Українки, Вороного.
Є ще инші видавництва, напр. „Череповського“ у Київі (виходять твори Нечуя-Левицького), „Лан“, „Криниця“, „Час“, видання „Товариства прихильників української науки, штуки й лїтератури“; у Галичинї відоме ще видавництво „Загальна Біблїотека“, що виходить у Коломиї заходом Я. Оренштайна (Галицька Накладня) й досї видало багато творів українських письменників по досить доступній цїнї. Крім них є ще кілька инших: „Новітня Біблїотека“, Львів, „Молода Муза“, Львів і т. ин.
З старого нашого письменства кожний повинен прочитати поему „Пісня про поход Ігоря Святославича“ в перекладї Василя Щурата (Львів, 1907, ц. К 1). Крім того ся поема вийшла вже під час війни заходом „Української Культурної Ради“ у Віднї в перекладах ріжних авторів (Т. Шевченка, М. Максимовича, С. Руданського, П. Мирного, В. Щурата й Б. Лепкого). Се виданнє дуже чепурне й гарне (кирилицею) й має на початку гарну передмову про саму поему. З сеї поеми можна багато довідати ся про колишнє наше життє-буттє, а до того вона сама дуже гарна. Решта з нашого старого й середнього письменства нам по більшій части недоступна через те, що й мова незрозуміла (в старім пись-
