— Та хрін тепер найдешевший! —
Мужик йому каже;
За копійку цїлу вязку
Сїдуха навяже!
Побіг Циган між сїдухи,
Купив собі хрону…
Подивив ся на ярмарок,
Тай пішов до дому…
Іде собі дорогою,
Свіжий хрін смакує…
Вертить свердлом йому в носї,
А слїз не вгамує…
Втирав, втирав Циган очі,
Далї й не втирає…
Сїв під мостом і скривив ся,
Їсть та промовляє:
„Плачте, плачте, дурні очі!
Щоб повилїзали!
Бачили ж ви препогані,
Що то купували!…“