Сторінка:Тарас Шевченко. Кобзар. 1840.pdf/18

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
16


Винъ имъ тугу розганяе,
Хоть самъ свитомъ нудыть.
Попидътынью сиромаха
И днюе й ночуе,
Нема іому въ свити хаты;
Недоля жартуе
Надъ старою головою, —
А іому байдуже:
Сяде соби, заспивае —
«Ой не шумы, луже!»
Заспивае, тай згадае,
Що винъ сыротына,
Пожурытця, посумуе,
Сидячы пидъ тыномъ.

Оттакый-то Перебендя,
Старый, та хымерный:
Заспивае про Чалого,
на Горлыцю зверне;
Зъ дивчатымы, на выгони,
Грыця, та веснянку,
А у шынку, зъ парубкамы