Сторінка:Тарас Шевченко. Чигиринський кобзар та Гайдамаки. 1844.pdf/162

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено


Жинки навитъ зъ рогачами
Пишлы въ Гайдамаки.

О таке то було лыхо
По всій Украини,
Гирше пекла, а завищо
За що люды гинуть?
Тогожъ батька, такижъ диты
Жытьбы, та братаця.
Ни, не вмилы, нехотилы
Треба розъеднаця,
Треба крови брата, крови
Бо заздро шо въ брата
Е въ комори и надвори
И весело въ хати.
Убьемъ брата, спалымъ хату
Сказалы и сталось
Всебъ здаеця… ни, на кару
Сыроты осталысь;
Въ слёзахъ рослы, тай вирослы,
Замучени руки
Розвязалысь; и кровь за кровь,
И муки за муки.
Болыть серце, якъ згадаешъ
Старыхъ Славянъ диты