Сторінка:Тарас Шевченко. Чигиринський кобзар та Гайдамаки. 1844.pdf/187
Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
ГОНТА ВЪ ꙊМАНИ.
Минають дни, минае лито,
А Украина знай горить,
Плачуть по селахъ мали диты,
Батькивъ немае, шелестыть
Пожовкле лыстя по диброви,
Гуляють Хмары, сонце спить
Нигде нечуть людскои мовы,
Тилько звирь вые, йде въ село
Де чуе трупы; неховалы,
Вовкивъ Ляхами годувалы,
Поки ихъ снигомъ занесло.
Неспынила хуртовина
Пекельнои кары,
Ляхи мерзлы, а козаки
