Цю сторінку схвалено
Данило Мак з перекошеним від жаху обличчям став відступати назад. Далі повернувся і кинувся бігти — бігти через город, баштани…
— Хто це! — голосно скрикнула вона…
— Не хвилюйся, Тетяно, — почувся твердий голос з-за паркану, — це ходить один божевільний. Він уже втік. Він спокійний — нікому лиха не коїть.
Надворі знову стало тихо. З річки потягло вечірньою вологою.
Р. 1928. Київ.
