Цю сторінку схвалено
— Любі мої, не кажіть нічого Костеві.
Ми врочисто пообіцяли.
Мовчки вертали човном, кожен до своїх календарних справ.
***
За малим не забув калейдоскопа. Я купив його сьогодні на Хрищатику. Признаюся — не для сина, для себе. Сидів і, крутячи, милувався з чудових його варіянтів. Показав цьому харцизяці, а він забажав сам крутити. І докрутився. Розламав картонне вічко й на стіл висипав надзвичайно незграбні та брудні шкельця.
Цей дисонанс, за незнаною мені асоціяцією, і нагадав мені ілюзію дивака з його календарними справами.
Я з щирою подякою поцілував свого хлопчика, але новий калейдоскоп купляти відмовився.
Пообіцяв купити лопату.
Р. 1928. Київ.
