… А в їдальні дві дошки: чорна й червона. На чорній написано:
„Товаришка Же за буйство“.
На червоній написано:
„Товариш Андре за“… (далі розвезено пальцем).
… Же — надто неспокійна. Же — циганочка, а Іванову співає:
— Мій симпампончик і вкраїнофільчик.
Тоді Мура каже:
— Ах, моншерамі, це ж моветон.
Розшифровую:
Іванов — пітерський слюсар, а українську мову знає краще за українців. (Буває). Так міркує: нацсправа, мов уюн (це, здається, в Кавцького), а на мову — плювать. „За якою наказуєте? За китайською? — Будь ласка!“
Але Іванов каже
— У нас у Пітері так. Ми, пітерські, так. — Словом, авторитет Пітера непорушений. А Пітер — це Іванов.
Це, звичайно, що до публіцистики.
… Ну-с.
Же — циганочка. Очі інституткою й гадючкою до Іванова:
— Будь ласка, понюхайте оцей оселедець. Чи не почуваєте тут буржуазного духу? А то хочемо ще купити.
Іванов знає жарти, але досить серйозно наказує:
— Щоб оселедців більш не купувати. Досить. Можна жити скромніш.
