ком'ячейкі с предупрєждєнієм винєсті єго недісплінірованность на обсуждєніє обществєнного мнєнія партії посредством партійного суда на предмєт перевода в кандідати ілі окончательного ісключєнія із нашіх коммуністічєскіх рядов.
Подпісь“.
Точка.
Коротко.
Ясно.
І — трішки того… ніяково.
… Звичайно, як і тоді (тоді — в дикім степу) на ній колір „хакі“, бо революція знає одну гармонію фарб: червіньковий з кольором „хакі“. Як і тоді величезні чоботи не на ногу. Як і тоді:
— Дзуськи!
Як і тоді, бузиновий погляд, бузиновий сміх і носик — голівка від цвяшка: кирпатенький.
Як і тоді, були ночі, але вже не холодні, а теплі, замріяні — літні степові ночі.
Тільки тепер тривожили нас не козаки, а бандити-лісовики тривожили наш тил. А з півдня насідав розлютований, поранений (добивали) ведмідь з білого кубла великої російської імперії.
А от дискусія (у печінках сидить!).
Є ходяча фраза: треба бути на чеку і не забувати про чеку.
Зробили перефразовку.
— Дискусія — це бути на чеку, щоб не попасти в секретарську чеку.