згадала про свого Михайлика і закричала диким криком. Вона кусала чиїсь важкі руки, билась об підлогу, і тільки тоді стихла, коли загубила свідомість.
— Ну, а тепер чия черга? — спитав чорнявий і сплюнув на блакитне плаття нареченої.
До Катрусі підійшов білявий з важкими руками і смачно облизався.
… А за якісь півгодині в кімнату зайшов стрункий хлопець і одрапортував:
— Батьку отамане! Варту всюди розставлено і можна бути спокійним!
Він ще щось почав був говорити, але, зиркнувши на підлогу, де лежала в блакитному розірваному платті Катруся, раптом змовк і подивився на отамана очима божевільного.
Це був Михайлик, Катрусин наречений — той, що не тільки проти царя, але й проти соціял-угодовців.
|
|
Ранком, коли ще в небі стояв блідий осінній місяць і темноголубе небо тільки но займалось добрим, здоровим світанком, махнівський загін поспішав на захід, до Румунії.
