про це нічого не сказала чоловікові і навіть не думає про це щось говорити йому. Подруге, довідавшись про завтрашню поїздку, вона відчула тільки почуття подяки до нетактовного Валентина.
Власне нічого особливого не трапилось, і всетаки, розпустивши своє довге волосся і спершись ліктем на підвіконня, Леся стала так карколомно мріяти, як мріяли якісь екзальтовані героїні давно прочитаних єю романів. Леся навіть згадала мадам Баварі, і думка про цю женщину відзеркалилась в її серці ніжним, давно незнаним тремтінням.
Зі східнього обрію раптом виглянув літній задумливий місяць і повис над сусіднім сараєм Наддніпрянський провінціяльний городок стихав. Не чути було ні грохоту підвод комгоспівських біндюжників, ні гулу вантажних авто. Вгомонились уже й голоси провінціяльних мешканців, що весь день метушились по базарних вулицях. Давно проревів вечірній пароплав, вирушаючи на південь.
Уже кілька років живе Леся в цьому провінціяльному городку. Приїхала вона сюди з Валентином із Харкова, де вона прожила всього один рік і відкіля так не хотілося і все таки треба було їхати, бо Бродського посилали на провінцію, а вона свого чоловіка дуже любила і тому не могла його самого відпустити. Їхала вона сюди з цілковитою упевненістю, що скоро знову
