— Шкода тільки, що мені серце не дає розійтися! — зідхнув мій герой. — Тепер я цілком переконаний, що маю ораторський хист… Цілком!
І от мої симпатичні герої увійшли вже в свою кватиру, а також і про те, як може звичайний випадок наробити багато неприємностей. І от мої симпатичні герої увійшли вже в свою кватиру. Всюди зразковий порядок і все на своєму місці. Явдоха порається у кухні біля помийного корита, мадмуазель Люсі вишиває сорочку своєму майбутньому нареченому. Діти уже сплять безмятежним сном.
— Ти не пам'ятаєш, — спитав Іван Іванович, — мені не подавали на зібранні записок?
— Здається, ні! — сказала Марфа Галактіонівна.
Мій цілком задоволений герой одсунув од себе чашку з чаєм і взяв портфель.
— А все таки подивимось! — сказав він. — Може я так захопився, що й не помітив, як укинув якусь.
Іван Іванович поліз у теку і почав там ритись. Рився він недовго, бо раптом натрапив на якийсь документ. Він витяг його.
— В чому справа? — сказав Іван Іванович і зблід.
— Що ти там найшов, Жане? — спитала Марфа Галактіонівна.
