Цю сторінку схвалено
Собі рівненьку, |
Як же побачили, що стара Настя від такої жалібної піснї, покинувши поратись, стала тяжко плакати, так вони стали співати инших.
Де-ж був селезень?
Де-ж була утїнка?
Селезень на ставку,
Утїнка на плавку.
А тепер же вони
На однім плавку.
Та їдять же вони
Дрібную ряску,
Ой пють же вони
Холодную воду.
Де-ж був Василько,
Де-ж була Марєчка?
Василько у батенька,
Марєчка у свого.
А тепер же вони
У-в одній сьвітлоньцї.
Ой пють же вони
Зелене вино,
Та їдять же вони
Дрібнії калачі,
У мед умокаючи,
Маком обсипаючи.
*
Та в недїленьку рано |