Сторінка:Твори Котляревського. Том 1 (1922).djvu/104

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана


36.Посли прийшовши до столиці,
Послали до царя сказать,
Що до його і до цариці
Еней прислав поклон оддать
І з хлібом, з сіллю і з другими
Подарками предорогими,
Щоб познайомитись з царем;
І як добється панськой ласки
Еней-сподар і князь Троянський,
То прийде сам в царський терем.

37.Латину тільки що сказали,
Що од Енея єсть посли:
І з хлібом, з сіллю причвалали,
Та і подарки принесли,
Хотять Латину поклониться,
Знакомктись і подружиться,  — 
Як тут Латин і закричав:
„Впусти! я хліба не цураюсь
„І з добрими людьми братаюсь.
„От на ловця звір наскакав!“

38.Велів тут зараз прибірати
Світлиці, сіни, двір мести;
Клечання по двору сажати,
Шпалерів різних нанести
І вибивать царськую хату.
Либонь покликав і Амату,
Щоб і вона дала совіт,
Як лучче, краще прибірати,
Де, як коврами застилати
І підбірать до цвіту цвіт.

39.Послав гінця до богомаза,
Щоб малювання накупить,
І также різного припаса,
Щоб що було і їсти, й пить.
Вродилось ренське з курдимоном
І пиво чорнеє з лимоном,
Сивушки же трохи не з спуст;
Де не взялись воли, телята,
Барани, вівці, поросята,  — 
Латин прибравсь, мов на запуст.

82