І потріпав Петра нею
І став промовляти:
»Ще лиш тиждень, — і великдень
Ви будете мати!«
І Петро підняв гильлячку
І Павла став бити,
З-легка бити і те саме
Йому говорити.
І зачали і всї люде
Вербу підіймати,
Підіймати, з-легка битись
Тай і примовляти:
»Ой верба бє, а не я бю,
Ще лиш тілько тиждень, —
І наступить і настане
В нас сьвятий Великдень!«
XXV.
А тим часом Бог приходить
Під тисові брами,
Входить в місто, а у містї
Аж кишить Жидами.
І став Господь їм казати,
Щоби віру мали,
Щоб на нашу сьвяту віру
Всї поприставали.
Лиш »Жид Жидом«, як той каже:
Віри не зміняє
Та ще й кпити ся поганий
В Господа гадає.
Нїяково й говорити,
Що́ вони зробили:
Взяли товстую Жидівку,
Коритом накрили.
