Ця сторінка вичитана
А на нїм лежить держава,
Скипетр і корона,
І шийки правдиві висять
На вагах закона.
І брилює царський палац,
Грає як зірниця,
А навколо розвинулась
Пишная столиця.
І столиця — вся обвита
Крепкими мурами,
Тай ті мури замикають
Дві зелїзні брами.
І від мідної дороги
З брами, як віднога,
Йде до самого палацу
Срібная дорога.
А землї-ж мав Соловей-цар —
Боже, твоя воля!
На полудень степ тягнув ся,
На опівніч — поле.
І як степ той, так і поле
Упирали в море;
На заходї цїлу землю
Роздїляли гори.
І на північ від тих го́рів
Землю пущі вкрили,
На полудень росла травка
І джерела били.
І щасливо царював він:
Ворогів не було;
На заходї було тихо,
Нїби сном заснуло;
