Ця сторінка вичитана
На могилу Соловея
Повела дитину.
І говорить: »Доню мила,
Поглянь кругом себе:
Доки глянеш — все те буде
Сужено для тебе.«
І поглянула царівна, —
Видить: синє море.
Подивила ся на захід, —
Манячіють гори.
На восходї чорний ворон
По-над лїс лїтає.
На опівніч орел сивий
Когтї розправляє.
І говорить до царівни
Бідная цариця:
»Де спочили твої очи,
Там твоя границя.
Будь довільна своїм крайом,
Не бажай чужого,
Але нехай і чужії
Не займають твого.
Єсть у тебе в крилах сила, —
Бий ся, відбивай ся;
Єсть у тебе в лобі розум, —
Звести не давай ся.
Стережи ся, доню, хмілю:
Хміль — погане зїля:
Платить мукою-тугою
За часок весїля.
