Ця сторінка вичитана
А як мучить на соломі
Бідну худобину!
Ходи хиба, та оглянеш
Свою десятину.«
І пішов і сам оглянув,
Аж жаль йому стало!
У голодної худоби
Й стебла не лежало.
»Та де йому,« наймит каже,
»За худобу дбати!
Він за теє тілько дбає,
З ким би йому спати.
Та ще в хатї із ким-небудь
То й спати не буде:
Не пристало, каже, в хатї —
Будуть знати люде.
А на горі ще із-давна
Соломняник має,
От туди він своїх гостей
На нічлїг приймає.«
XI.
— »О, спасибі тобі, брате,«
Пастух обізвав ся,
»Що ти правду росказати
Не полїнував ся.
А не знаєш, чи й сьогодня
Буде молодиця?«
— »Як не буде? та без Гриця
Й вода не святить ся.«
— »Добре-ж, брате. Я тут буду
О пізній вечері;
