В желїзную клїтку, Сама розібєть-ся І загине без вини — Тогдї мене, мила, спомяни! Згадай мене, мила, В тяжкую пригоду, Як твоя обручка Звалить ся на воду І не вийде з глибини — Тогдї мене, мила, спомяни!
15. VIII. 1860
Не кидай мене, Моя чарочко! Не жени мене, Ти шинкарочко! Не жени мене, Дай упити ся, В тебе бридкую Улюбити ся! Не без жінки я, Не без хати я, Все у мене є, Розпроклятая! Хлїба до́-сита, Пара воликів, Синів четверо, Як соколиків. Моя хатонька — Срібна чашечка, Моя жіночка — Мила пташечка;
