Ця сторінка вичитана
Не жени мене,
Дай упити ся,
В тебе бридкую
Улюбити ся!
31. Наука.
Дочекав ся я
Свого святенька,
Виряжала в сьвіт
Мене матїнка
Виряжала в сьвіт
Мати рідная
І промовила
Менї бідная:
»Нехай, сину мій,
Ми працюємо,
Нехай цїлий вік
Ми горюємо;
Нехай сохну я,
Тато горбить ся,
Ти на сьвіт поглянь,
Що́ там робить ся.
Та не всї-ж, як ми,
В землї риють ся, —
Може є такі,
Що́ і миють ся;
Та не всї-ж, як ми,
Димом курять ся, —
Може є такі,
Що́ й не журять ся.
Коли найдеш їх,
Милий синочку,
Ти склони себе,
Як билиночку.
