замовлення (потреби держпромисловости, промкооперації. та інш.), що дорівнює приблизно 80-90 т. т., і орієнтуючись на врожайність волокна в 5 цн./га, запроєктовано засівплощу льону в 200 тис. га.
Цю площу буде розташовано в 42-х льонарських районах, головно, Полісся, що з півдня і сходу обмежується лінією: Заслав — Полонна — Романів — Брусилів — Ніжин за виключенням приміських смуг Київа та Житомиру, а також Остерського, Бобровицького та В. Димерівського районів. В обласному розрізі таке розташування дає для Київщини близько 190 т. га льонарських засівів, для Вінничини — 10 т. га.
Щодо засобів використання засівів, то, як і для конопель, мається на меті одержання продукції не тільки волокна, а і насіння, врожайність якого запроєктовано в 4 цн./га з продукцією в 80 т. т.
Такі запроєктування дають збільшення проти вихідного року по площі майже на 100 %, врожайності волокна теж саме і насіння — на 14,3 %; продукція ж волокна збільшується на 281,2 % і насіння — на 126,3 %.
З головних настановлень до поліпшення засобів культури і підняття врожайности маємо, поперше, заміну місцевих маловрожайних і низькоякісних сортів, здебільшого межеумків, на породні сортові типу довжиків, що повинно дати надвишку врожайности на 35-40 %.
За такі сорти повинні правити селекційні сорти, здобуті досвідними установами РСФРР, а саме № 0262 і Альфа Західньої досв. станції і Д-83 Шатилівської, при чому перший сорт найбільш придатний для Коростенського лляного району, а обидва останніх — для Черниговського.
Через те, що зараз згаданих сортів не репродуктовано ще в достатній кількості, на ближчий
