Кімната в хаті у Мартина Борулі. Двері прямо і другі з правого боку. Грубка з лежанкою. Деревяні стільці, канапка й стіл, покритий білою скатеркою.
Боруля. Нате, чигайте! (Дає бумагу). Читайте відціля.
Трандалев (чита). По выслушаніи всѣхъ вышеизложенныхъ обстоятельствъ и на основаніи представленныхъ документовъ Дворянское Депутатское Собраніе — опредѣляетъ: Мартына, Генадіева сына, внука Матвѣя Карлова, правнука Гервасія Протасьева, Борулю съ сыномъ Степаномъ, согласно 61 ст. IX тома Свода законовъ о состояніяхъ, изданія 1857 года, сопричислить къ дворянскому его роду, признанному въ дворянскомъ достоинствѣ, по опредѣленію сего собранія, состоявшемуся 14 Декабря 1801 года, со внесеніемъ во 2-ю часть дворянской родословной книги, и дѣло сіе съ копіями какъ настоящаго опредѣленія, такъ равно и опредѣленія отъ 14-го Декабря 1801 года, представить на утвержденіе въ Правительствующій Сенатъ, по департаменту Герольдіи.
Мартин. О!… Виходить: я — не бидло і син мій — не теля!… І щоб після цього Мартин Боруля, уродзо́ний шляхтич, записаний во 2-ю часть дворянської родословної книги, подарував якому-небудь приймаку Красовському свою обиду?… Та скоріше у мене на лисині виросте таке волосся, як у їжака, ніж я йому подарую.
Трандалев. Так, виходить, візьмемо на апеляцію?
Мартин (бє кулаком по столу). На апеляцію! безпремінно на апеляцію! Що то за суд такий, що признав обиду обоюдною?…
