факт, що вже на перших загальних зборах Філії, що відбулися 29. червня 1876. р., явилося також доволі значне число тернопільських міщан. Перший секретар Філії професор Олександер Барвінський, прибравши собі до помочі енерґічнійших членів зпоміж тернопільської інтеліґенції (пр. о. Северина Навроцького, професора Костя Горбаля, директора виділової школи Юрія Гецева, адвоката д-ра Володимира Лучаківського, радника Льва Шеховича і ин.) почав класти перші підвалини для найбільш актуальної тоді праці: а саме, культурно-освітної праці серед тернопільського міщанства. Заходами Філії почались відчити, реферати, організування хорів, закладання читалень etc. в першу чергу по селах, а слідом за тим також відповідна підготовна праця і серед міщанства.
На вечерницях та концертах в честь Шевченка, що починаючи з тих часів майже рікрічно відбувалися також в Тернополі (приміром 1. лютого 1882., 1 квітня 1884. р. і т. д.), стали все більш і більш являтися також і міщани, які з захопленням а при цьому з певного рода заздрістю вислухували хорових продукцій славного тоді на ціле Поділля денисівського хору, зорганізованого о. Иосифом Вітошинським, або знаменитого хору з Токів, яким управляв о. Панкратій Білинський. Гурток тернопільських міщан, що постійно брали участь у всіх цих музично-вокальних імпрезах, став згодом просто домагатись веснування також міщанського хору, зорґанізування читальні і ин., і в той спосіб справа гуртування тернопільського міщанства набирала чимраз більше реальних основ. Культурно-освітній рух, що вже був розгорівся довкруги, все більш і більш охоплював
