в доконаній будові дому (пр. нераціональне розміщення ґардероб та інших убікацій, невигідне проведення сходів на поверх і т. д.) Підготовчі роботи будови почалися ранньою весною р. 1903. і протягом цьогож року будову закінчено.
Комітетови удалося одержати спершу векслеву а потім гіпотечну позичку в міській Касі Ощадности, будову доведено до кінця і осінню 1903. р. комітет віддав будинок до вжитку Товариства. Посвячення дому відбулося дуже святочно, при великій участи тернопільського міщанства, місцевої інтеліґенції та гостий з провінції. На святі були присутні також деякі місцеві Поляки, між якими вже вище згаданий професор Ґедроиць вітав від імени Поляків українську тернопільську громаду з її новим надбанням. Тогож дня вечером відбувся в салі Товариства комерс, в якому взяло участь понад 100 учасників; при цьому слід завважати, що кошта комерсу зновже всеціло покрили міщани-масарі Партеній Яримович і Лука Островський, а ролю ввічливих господарів дому в часі свята виконували міщани Лука Кузьмович, Павло Бекесевич і Антін Кучерішка.
Будинок Тов. „Міщанське Брацтво“ доволі просторий. Є тут велика саля зі сценою і гардеробами, є бічні кімнати для внутрішнього вжитку Товариства а окрім того є ще кімнати, які Товариство віднаймає приватним льокаторам. На окрему увагу заслугує будова сцени, яку — як рівнож і малювання куртини і декорацій — виконано згідно з вказівками згаданого вище радника суду Ізидора Мидловського.
Товариське життя міщан в новозбудованій домівці наче обновилось і пішло живійшим
