Товариство Міщанське Брацтво вшанувало Достойного Ювилята в той спосіб, що іменувало Його своїм Почесним Членом і вислало на руки Митрополита відповідне письмо — грамоту. У відповідь на це одержало Товариство відручне письмо Його Ексцелєнції з 2 червня 1931, в якому Митрополит, дякуючи Товариству за честь, бажає йому як найкращих успіхів в його праці і його дальших змаганнях.
Взагалі Товариство — як сказано вище — поконало вже до певної міри ті труднощі, які поставило було перед ним воєнне лихоліття. Сучасна економічна кріза спинює вправді Товариство в його програмовій праці (пр. через брак гроша не поповнено досі бібліотеки Товариства, яка в часі війни майже всеціло пропала), одначе Товариство з надіями на краще вступає оце в пяте десятиліття свойого істнування. З цеї нагоди побажатиб Товариству одного, а саме: щоби йому удалося вже в найкоротшому часі згуртувати біля себе всіх тернопільських міщан — Українців без виїмку, вирівнати остаточно ті дїссонанси, що у висліді якогось непорозуміння даються відчувати на ґрунті ріжниць поміж міщанами-рільниками і міщанами-ремісниками і створити сильну, могутню міщанську орґанізацію, об яку розбивалисьби всі зазіхання ворожих нам елєментів. Товариство „Міщанське Брацтво” має всі дані для виконання цього великого орґанізаційного діла і є надія, що воно, сконсолідувавши свої сили, стане хоч і маленькою але кріпкою, непохитною частинкою того фундаменту, на якому всією своєю вагою зможе твердо опертися величава будівля нашого майбутнього кращого життя.
