кий матеріял, як колоди, обаполи, на ширину, як раз відповідну довжині рям = 2–2¼ арш. (залежно од розміру рям). Довжину колод беруть таку, щоб уляглось кілька (6–8) рям, тоб-то 9–12 аршин, бо коли рям ляже менше, то лишиться невкрите місце, що доведеться вкривати дошками, або чим иншим, а це вже шкодитиме рослинам у парнику.
Звичайно збірні парники робиться поглибленими, цеб-то над ямою кладеться який-небудь матеріял подібний до допіру згаданого, додержуючись певних довжини й ширини, і по краях та кутках з обох боків ці тимчасові стіни вкріпляють кілками, що вбивають у землю (по-над берегом
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/e/e6/%D0%93%D0%B0%D0%B9_%D0%A2._%D0%9F%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B8_%281924%29%2C_%D1%81._16.svg/300px-%D0%93%D0%B0%D0%B9_%D0%A2._%D0%9F%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B8_%281924%29%2C_%D1%81._16.svg.png)
ями) на ¼–½ арш.; верхню частину отих колод, брусів припасовують так, щоб ряма залягала щільно, хоча б з верхнього, північного боку цього парника. По нитці стесують край того матеріялу, з якого зроблено верхню стіну, а в нижній виймають фальц. (Див. малюнок 5).