Коло Азова в шумі трав
цей гурт тимчасом зупинивсь,
стрілу у морі сполоскав
на лук могутній положив —
із неба давньої доби
дугу над степом написав…
Стріла до нас у городи
упала дзвінко на граніт —
під нею камінь запалав.
І вже горить вогнем новим,
аж висне дим до чорних шахт!
Цей дим новітньої доби —
сліди дикунських кочовиськ
назавше топить у степах.
