ня гріхів. Господь Іисус Христос в день суду нехай помилує тебе і нехай благословляє тебе в усі дні життя твого. Бо Йому належить всяка слава, честь і поклоніння, з Надвічним Його Отцем і пресвятим, милосердним і животворчим Його Духом, нині й повсякчас, і на віки вічні.
Дяк: Амінь.
Священик: Господеві помолимось.
Дяк: Господи, помилуй.
Священик: Господи, Боже наш, що Петрові і грішниці за їхні сльози гріхи простив і митаря, що висповідався в своїх гріхах, виправдав, прийми сповідь хворого раба Твого (хворої раби Твоєї) і, як милосердний, прости всі гріхи його (її), якими він (вона) нагрішив (нагрішила) перед Тобою чи вільно, чи невільно, чи словом, чи ділом чи думкою, бо Ти один маєш владу відпускати гріхи. Бо Ти милосердний і чоловіколюбець Бог єси, і Тобі славу віддаємо, Отцю, і Синові, і Святому Духові, нині й повсякчас, і на віки вічні.
Дяк: Амінь.
Потім священик сповідає хворого, проказуючи йому сповідь (див. ”Тайна сповіді“, стор. 35) і читає відпускну молитву (див. там же). Далі читає молитву перед причастям, а хворий повторює її за священиком:
